При Ющенко очень сильно начали раскручивать тему голода на Украине, тот самый нашумевший Голодомор! "Голодомо́р на Украине — массовый голод, охвативший всю территорию Украинской ССР в 1932—1933 годах и повлекший значительные человеческие жертвы.(wikipedia)
КТО ОРГАНИЗОВАЛ - ГОЛОДОМОР?!...
(есть перевод на УКРАИНСКИЙ - українська мова)
Вот до бывшего президента Украины ,эта тема не рассматривалась,а при нем вдруг,сняли фильмы и начали усиленно переучивать школьников на уроках, лично меня такие совпадения настораживают!
Причем все доводы историков сводятся к тому, что причины голода, обязательно связаны с политикой главного руководства, которая направлена на геноцид населения Украинской ССР! Именно геноцид и именно Украинцев, убеждены многие жители нынешней Украины особенно западной ее части! Почему-то не освещаются такие факты,что массовый голод в 32-34 годах был еще и на территории БССР, Северного Кавказа, Поволжья, Южного Урала, Западной Сибири, Казахстана.Голод Поволжья и Кубани имел намного более широкие масштабы.Есть хороший фильм на эту тему "Голодомор 1933. Невыученные уроки истории",но хочется рассказать о реальных организаторах этих событий!
Есть версия о которой не любят упоминать западные историки и историки Украины! Привожу вам отрывок из книги Н.В.Старикова "Кризиc: Как это делается":
«Нет такого преступления, на которое не пошел бы капитал ради 300% прибыли», — говорил о неуемных аппетитах буржуазии Карл Маркс. Однако в истории России мы можем найти факты, казалось бы, полностью опровергающие это высказывание. Речь идет о послереволюционном восстановлении нашей страны. Молодая советская республика нуждалась практически во всех продуктах промышленного производства: в результате Гражданской войны российская экономика лежала в развалинах. Для зарубежного капитала открывался поистине безграничный рынок сбыта. Взамен советское правительство могло предложить три вещи: зерно, полезные ископаемые и золото. Тут-то и произошло практически невероятное.
Капиталисты неожиданно отказались принимать в торговле с Россией золото в качестве платежного средства!
Это удивительное поведение капиталистических держав вошло в историю под названием «золотой блокады». Почему же это произошло? Необходимость перестать быть сырьевым придатком Запада была очевидна лидерам России и сейчас и тогда. Существовало два способа решения проблемы экономической отсталости и разрухи:
- строить промышленность практически заново самыми быстрыми темпами;
- медленно восстанавливать производство внутри страны, понемножечку, используя ограниченные имеющиеся ресурсы.
Как известно из истории Сталиным был выбран 1 вариант!
Неужели Карл Маркс ошибся и мировых капиталистов более не интересовали ни прибыль, ни золото? Нет, слова Маркса о преступлении ради наживы полностью оправдались. Только преступление готовилось особого рода, чудовищное, а прибыль должна была исчисляться тысячами процентов. «Внутрипартийная» борьба между Троцким и Сталиным на самом деле являлась решительной схваткой за контроль над природными ресурсами Советского Союза. Если бы в этой борьбе победил Троцкий, концессиями бы покрылась вся территория СССР и никаких дополнительных мер больше бы не потребовалось.
Но товарищ Троцкий постепенно сдает свои позиции. 14 ноября 1927 года Троцкий и Зиновьев исключаются из партии. Почему? Потому что 7 ноября оппозиция попыталась устроить в Москве и Ленинграде «альтернативные» демонстрации, больше похожие на попытку начала государственного переворота. Ответ Сталина — исключение Троцкого из партии. Затем на заседании политбюро принимается решение о его высылке из столицы.
10 января 1928 года Троцкий отправился в далекий город Верный (нынешняя Алматы). Ехал с удобствами: в распоряжении Льва Давидовича отдельный вагон, в котором, кроме него и ехавших вместе с ним членов семьи, разместились его личный архив, библиотека и все необходимые ему вещи (включая охотничий инвентарь и собаку) [Абрамович И.Л. Воспоминания и взгляды. М.: КРУК-Престиж, 2004. Т. 1. С. 99.].
10 февраля 1929 года Троцкий был выслан из СССР.
Что это значит? Это значит, что внутренняя борьба в России проиграна и надо готовить другие способы ее покорения. Военные? Нет, это крайние меры, и к ним прибегнут лишь в случае, если не помогут никакие другие. Пока еще Запад готовится экономически, без военного вмешательства, покорить советскую Россию. Первый шаг к этому сделан заблаговременно — это отказ от приема золота из СССР. Это делает Россию чрезвычайно чувствительной к поставкам своего сырья за границу, что теперь является единственным источником поступления валюты в страну. После высылки товарища Троцкого из СССР Запад наносит очередной удар: вводится эмбарго (запрет ввоза) на поставку на Запад советских товаров. Фактически запрещен экспорт леса и нефтепродуктов, то есть всего того, чем оплачиваются поставки западных машин для разрушенной советской экономики.
Снова смотрим на даты:
- первая пятилетка начинается в 1929 году;
- в 1930-1931 годах ограничения ввели США;
- подобный декрет был издан во Франции в 1930 году.
17 апреля 1933 года эмбарго объявляет британское правительство. Оно охватывает до 80% нашего экспорта [«Russian Goods (Import Prohibition). Act 1933», London, 1933.]. Давайте не будем забывать, что в это время в мире бушевала Великая депрессия. Резко упал спрос на многие товары и сырье. Так вот в условиях кризиса руководство Великобритании действует прямо в ущерб своей собственной экономике. В те годы СССР был главным заказчиком английских станкостроителей. В 1932 году 80% вывезенных из туманного Альбиона станков шло в Советский Союз [Майский И.M. Воспоминания советского дипломата. Ташкент: Узбекистан, 1980. С. 244.]. А руководство Великобритании странным образом делало все, чтобы эти поставки стали невозможны.
Сначала Запад отказался принимать в качестве оплаты от СССР золото, затем все остальное... кроме зерна! Сталинское руководство ставится перед выбором: либо отказ от восстановления промышленности, то есть капитуляция перед Западом, либо продолжение индустриализации, ведущее к страшному внутреннему кризису. Заберут большевики зерно у крестьян — очень велика вероятность голода, что, в свою очередь, может привести к внутреннему взрыву и смещению власти. Что бы ни выбрал Сталин — в любом случае Запад остается в выигрыше. Иосиф Виссарионович и его окружение решаются идти напролом. С лета 1929 года начинается коллективизация сельского хозяйства.
Государство собирает зерно и отправляет его на Запад, но вовсе не для того, чтобы уморить голодом часть населения страны, а потому, что нет другого варианта оплаты поставок оборудования. Вся надежда Сталина — на новый урожай. Он оказывается мал — в стране случилась засуха. Продовольствие СССР закупить не может ни за золото (золотая блокада), ни за валюту (из-за эмбарго ее нет). Делаются попытки срочно завезти зерно из Персии, где согласны принять золото. Власти не успевают — случается катастрофа. Та самая, что на Украине теперь зовется «Голодомором»...
В 1932-1933 годах умирает масса людей, и только после этого, сразу после этого, Запад вновь готов принимать от большевиков нефть, лес и драгоценные металлы.
В октябре 2008 года Европейский парламент признал Голодомор на Украине преступлением против человечества. Виновник назван — это руководство сталинского СССР. Но в документе Европарламента нет ответа на два вопроса:
- почему капиталисты так «странно» себя вели, отказываясь принимать у Сталина золото?
- почему они хотели получать от нас в качестве оплаты только зерно?
Нет в документах Европарламента ни правды, ни логики. Если Сталин действительно хотел по какой-то неведомой причине уморить голодом всех жителей Украины, то почему же он этого не сделал? Отчего не довел геноцид до конца? Если в 1932-1933 годах умерли не все украинцы, почему в 1934 году власти не продолжили выгребать у них все продовольствие подчистую? Бояться было нечего — люди ослаблены, восстаний нет, утечки информации нет. Где же логика? А ее нет. Как нет и правды. А она в том, что в 1934 году экспорт зерна из СССР вообще прекратился. По распоряжению руководства СССР...
Тщательно организованный Западом голод 1932-1933 годов не дал нужного результата: большевики удержали власть. Они продолжали индустриализацию. Экономические меры не подействовали — Сталин восстанавливал страну любой ценой. Оставались меры военные. И ПОЭТОМУ удивительное дело: именно в 1933 году в Германии пришел к власти Адольф Гитлер, открыто писавший о своих захватнических целях в бескрайних русских равнинах..
Раз уж не измором, то тогда только войной!
Комментарий от Алексея: еще один немаловажный фактор, способствовавший неурожаю и голоду на Украине - массовый забой селянами тяглового скота. На Украине в те годы (в отличие от России) значительная часть тяглового скота - быки, и вступая в колхозы, многие селяне не сдавали их в колхоз, а забивали на мясо (на продажу) - т.о., суммарная производительность труда после массового вступления в колхозы значительно упала
(українська мова) Для особо отрекшихся от русских корней.
За часів Ющенка дуже сильно почали розкручувати тему голоду на Україні, той самий нашумілий Голодомор! “Голодомор на Україні - масовий голод, що охопив всю територію Української РСР у 1932-1933 роках і спричинив значні людські жертви” (Wikipedia)
Хто організував - ГОЛОДОМОР?! ...
Ось до колишнього президента України ця тема не розглядалася, а при ньому раптом зняли фільми і почали посиленно переучувати школярів на уроках, особисто мене такі збіги насторожують!
Причому всі доводи істориків зводяться до того, що причини голоду обов'язково пов'язані з політикою головного керівництва, яка спрямована на геноцид населення Української РСР! Саме геноцид і саме українців, переконані багато жителів нинішньої України, особливо західної її частини! Чомусь не висвітлюються такі факти, що масовий голод в 32-34 роках був ще й на території БРСР, Північного Кавказу, Поволжя, Південного Уралу, Західного Сибіру, Казахстана.Голод Поволжя і Кубані мав набагато ширші масштаби. Є добрий фільм на цю тему "Голодомор 1933. Невивчені уроки історії", але хочеться розповісти про реальних організаторах цих подій!
Є версія, про яку не люблять згадувати західні й українські історики! Наводжу вам уривок з книги Н.В.Старікова "Крізіc: Як це робиться":
«Немає такого злочину, на який не пішов би капітал заради 300% прибутку», - говорив про невгамовні апетити буржуазії Карл Маркс. Однак в історії Росії ми можемо знайти факти, які, здавалося б, повністю спростовують це висловлювання. Мова йде про післяреволюційне відновлення нашої країни. Молода радянська республіка мала потребу практично у всіх продуктах промислового виробництва: у результаті Громадянської війни російська економіка лежала в руїнах. Для закордонного капіталу відкривався воістину безмежний ринок збуту. Натомість радянський уряд міг запропонувати три речі: зерно, корисні копалини та золото. Тут-то і відбулося практично неймовірне.
Капіталісти несподівано відмовилися приймати в торгівлі з Росією золото в якості платіжного засобу!
Ця дивовижна поведінка капіталістичних держав увійшла в історію під назвою «золота блокада». Чому ж це сталося? Необхідність перестати бути сировинним придатком Заходу була очевидна лідерам Росії і зараз і тоді. Існувало два способи вирішення проблеми економічної відсталості і розрухи:
- Будувати промисловість практично заново найшвидшими темпами;
- Повільно відновлювати виробництво всередині країни, понемножечку, використовуючи обмежені наявні ресурси.
Як відомо з історії, Сталіним був обраний 1 варіант!
Невже Карл Маркс помилився і світових капіталістів більш не цікавили ні прибуток, ні золото? Ні, слова Маркса про злочин заради наживи повністю виправдалися. Тільки злочин готувався особливого роду, найжахливіший, а прибуток мав обчислюватися тисячами відсотків. «Внутріпартійна» боротьба між Троцьким і Сталіним насправді була рішучою сутичкою за контроль над природними ресурсами Радянського Союзу. Якби в цій боротьбі переміг Троцький, концесіями б покрилася вся територія СРСР і ніяких додаткових заходів більше б не було потрібно.
Але товариш Троцький поступово здає свої позиції. 14 листопада 1927 Троцький і Зінов'єв виключаються з партії. Чому? Тому що 7 листопада опозиція спробувала влаштувати в Москві та Ленінграді «альтернативні» демонстрації, більше схожі на спробу початку державного перевороту. Відповідь Сталіна - виключення Троцького з партії. Потім на засіданні Політбюро приймається рішення про його висилку із столиці.
10 січня 1928 Троцький відправився в далеке місто Вірний (нинішня Алмати). Їхав із зручностями: у розпорядженні Льва Давидовича окремий вагон, в якому окрім нього і їхали разом з ним члени сім'ї, розмістилися його особистий архів, бібліотека і всі необхідні йому речі (включаючи мисливський інвентар та собаку) [Абрамович І.Л. Спогади і погляди. М .: КРУК-Престиж, 2004. Т. 1. С. 99.].
10 лютого 1929 Троцький був висланий з СРСР.
Що це означає? Це означає, що внутрішня боротьба в Росії програна і треба готувати інші способи її підкорення. Військові? Ні, це крайні заходи, і до них вдадуться лише у випадку, якщо не допоможуть ніякі інші. Поки ще Захід готується економічно, без військового втручання, підкорити радянську Росію. Перший крок до цього зроблений завчасно - це відмова від прийому золота з СРСР. Це робить Росію надзвичайно чутливою до поставок своєї сировини за кордон, що тепер є єдиним джерелом надходження валюти в країну. Після висилки товариша Троцького з СРСР Захід завдає чергового удару: вводиться ембарго (заборона ввезення) на поставку на Захід радянських товарів. Фактично заборонений експорт лісу і нафтопродуктів, тобто всього того, чим оплачуються поставки західних машин для зруйнованої радянської економіки.
Знову дивимося на дати:
- Перша п'ятирічка починається в 1929 році;
- В 1930-1931 роках обмеження ввели США;
- Подібний декрет був виданий у Франції в 1930 році.
17 квітня 1933 ембарго оголошує британський уряд. Воно охоплює до 80% нашого експорту [«Russian Goods (Import Prohibition). Act 1933 », London, 1933.]. Давайте не будемо забувати, що в цей час у світі вирувала Велика депресія. Різко впав попит на багато товарів і сировину. Так от в умовах кризи керівництво Великобританії діє прямо на шкоду своїй власній економіці. У ті роки СРСР був головним замовником англійських верстатобудівників. У 1932 році 80% вивезених з туманного Альбіону верстатів йшло в Радянський Союз [Травневий І.M. Спогади радянського дипломата. Ташкент Узбекистан, 1980. С. 244.]. А керівництво Великобританії дивним чином робило все, щоб ці поставки стали неможливі.
Спочатку Захід відмовився приймати в якості оплати від СРСР золото, потім все інше ... крім зерна! Сталінське керівництво ставиться перед вибором: або відмова від відновлення промисловості, тобто капітуляція перед Заходом, або продовження індустріалізації, яке веде до страшної внутрішньої кризи. Заберуть більшовики зерно у селян - дуже велика ймовірність голоду, що, в свою чергу, може призвести до внутрішнього вибуху і зміщення влади. Що б не вибрав Сталін - в будь-якому випадку Захід залишається у виграші. Іосиф Віссаріонович і його оточення наважуються йти напролом. З літа 1929 починається колективізація сільського господарства.
Держава збирає зерно і відправляє його на Захід, але зовсім не для того, щоб заморити голодом частину населення країни, а тому, що немає іншого варіанту оплати поставок устаткування. Вся надія Сталіна - на новий урожай. Він виявляється малий - в країні трапилася посуха. Продовольство СРСР закупити не може ні за золото (золота блокада), ні за валюту (через ембарго її немає). Робляться спроби терміново завезти зерно з Персії, де згодні прийняти золото. Влада не встигає - трапляється катастрофа. Та сама, що на Україні тепер зветься «Голодомором» ...
У 1932-1933 роках вмирає маса людей, і тільки після цього, відразу після цього, Захід знову готовий приймати від більшовиків нафта, ліс і дорогоцінні метали.
У жовтні 2008 року Європейський парламент визнав Голодомор в Україні злочином проти людства. Винуватець названий - це керівництво сталінського СРСР. Але в документі Європарламенту немає відповіді на два питання:
- Чому капіталісти так «дивно» себе вели, відмовляючись приймати у Сталіна золото?
- Чому вони хотіли отримувати від нас в якості оплати тільки зерно?
Немає в документах Європарламенту ні правди, ні логіки. Якщо Сталін дійсно хотів з якоїсь невідомої причини заморити голодом всіх жителів України, то чому ж він цього не зробив? Чому не довів геноцид до кінця? Якщо в 1932-1933 роках померли не всі українці, чому в 1934 році влада не продовжили вигрібати у них все продовольство дочиста? Боятися нема чого - люди ослаблені, повстань немає, витоку інформації немає. Де ж логіка? А її немає. Як немає і правди. А вона в тому, що в 1934 році експорт зерна з СРСР взагалі припинився.
За розпорядженням керівництва СРСР ...
Ретельно організований Заходом голод 1932-1933 років не дав потрібного результату: більшовики втримали владу. Вони продовжували індустріалізацію. Економічні заходи не подіяли - Сталін відновлював країну за всяку ціну. Залишалися заходи військові. І ТОМУ дивна річ: саме в 1933 році в Німеччині прийшов до влади Адольф Гітлер, відкрито писав про свої загарбницькіх цілі в безкрайніх російських рівнинах ..
Якщо вже не змором, то тоді тільки війною!
Коментар від Олексія: ще один важливий фактор, що сприяв неврожаю і голоду на Україні - масовий забій селянами тяглової худоби. На Україні в ті роки (на відміну від Росії) значна частина тяглової худоби - бики, і вступаючи в колгоспи, багато селян не здавали їх в колгосп, а забивали на м'ясо (на продаж) - таким чином, сумарна продуктивність праці після масового вступу в колгоспи значно впала
Комментариев нет:
Отправить комментарий